2 лютого – Всесвітній День водно-болотних угідь (World Wetlands Day)

Заходи, які проводять у Всесвітній день водно-болотних угідь, покликані привернути увагу громадськості та урядів різних країн світу до цінності водно-болотних угідь для підтримання збалансованого розвитку нашої планети.

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення переважно як місця проживання водоплавних птахів, була підписана
2 лютого 1971 року в м. Рамсар (Іран), з того часу відома як Рамсарська конвенція.

Основною метою цієї Конвенції є збереження та раціональне використання водно-болотних угідь як засобу досягнення збалансованого розвитку в усьому світі. Всесвітній день водно-болотних угідь було вперше відзначено в 1997 році.

Однією з основних умов приєднання країн до Рамсарської конвенції є створення хоча б одного Рамсарського угіддя на їхній території. Територію вибирають за складною системою критеріїв. Угіддя, оголошені державою Рамсарськими, Секретаріат конвенції вносить до Списку водно-болотних угідь міжнародного значення. Інформація про стан цих об’єктів міститься у базі даних Міжнародного бюро зі збереження водно-болотних угідь і постійно оновлюється.

У 1971 році Рамсарську конвенцію підписали 18 держав, у 2000 році –119, нині до неї приєдналося вже 169 країн світу, серед яких і Україна. До Списку занесено 1869 Рамсарських угідь загальною площею 1 млн 836 тис. км2.

Водно-болотні угіддя є ресурсом, який має велике соціально-економічне, культурне та наукове значення, і їх втрата є непоправною шкодою. Водно-болотні угіддя надають основні еко-системні послуги та вигоди, що люди отримують від природи, у тому числі виступаючи у ролі регуляторів і постачальників води. Таким чином, управління водними ресурсами та раціональне використання водно-болотних угідь нерозривно пов’язані між собою.

Водно-болотними угіддями вважаються природні комплекси боліт, драговин, торфовищ, заплавних лук і лісів, а також плавні та мілководні водойми чи їх ділянки глибиною до 6 метрів. Крім прісних територій, сюди відносять також солонкуваті та солоні, наприклад, морські акваторії, глибина яких під час відпливу також не перевищує 6 метрів.

Такі мілководні водойми та заплави відіграють дуже важливу роль для людини – вони очищують воду, виділяють багато кисню та поглинають вуглекислий газ, є домівкою для багатого біорізноманіття (12% видів тварин та 30% риб), захищають від повеней, сприяють підвищенню родючості ґрунтів прибережних територій та виконують багато інших важливих природних функцій.

Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття peгіону, існування ендемічних, рідкісних i зникаючих видів рослин i тварин, місце регулярного перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу i зимівлі місцевих видів риб тощо.

Станом водно-болотних угідь у глобальному масштабі вже кілька десятків років опікується міжнародна організація «Wetlands International» (www.wetlands.org).

Кабінет Міністрів України ( розпорядження від 23 .02.2011 р. № 147-р.) додав 9,2 тис. га водно-болотних угідь до списку водно-болотних угідь міжнародного значення.

Було додано угіддя Закарпатської (Атак-Боржавське, Долина нарцисів, печера «Дружба», Чорне багно), Івано-Франківської (Бурштинське водосховище, витоки річок Погорілець та Прут, річка Дністер), Львівської (верхове болото «Надсяння») областей.

У даний час на території України 39 водно-болотних угідь міжнародного значення загальною площею біля 786,321 тис. га.

Секретаріат Рамсарської конвенції визначив тему 2019 року:

«Водно-болотні угіддя та зміни клімату» і запропонував серію лозунгів :

«Водно-болотні угіддя –ключ до вирішення проблем, пов’язаних зі змінами клімату. Ми не безсилі у протидії змінам клімату. Водно-болотні угіддя допомагають нам. Годі виснажувати водно-болотні угіддя. Зупинимо втрату водно-болотних угідь».

Основною ідеєю цих лозунгів є підкреслення важливості екосистем водно-болотних угідь у протидії змінам клімату, поглинанні вуглецевих сполук, пом’якшенні впливу посух, зменшені впливу повеней та штормів.

Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль вcix державних і недержавних установ та організацій, всього населення країни.